Цей дощ — як душ. Цей дощ такий ласкавий.
Сади цвiтуть. В березах бродить сiк.
Це солов’iна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вiк.

Тут по дворах стоiть бузкова повiнь.
Тут тi бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов пiдводний човен,
прилiтають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крiзь ганки.
Жив-був народ над Прип’яттю — i зник.
В Рудому лiсi виросли поганки,
i ходить Смерть, eдиний тут грибник.
… показать весь текст …

Не оплакуй нi мрiй, нi згадок,
загуби своiм прикростям лiк…
Щастя треба — на всякий випадок.
Сили треба — на цiлий вiк.

Перевод:

Не оплакивай ни мечты, ни воспоминания,
потеряй своим горестям счёт.
Счастье нужно — на всякий случай.
Силы надо — на целый век.

В кишенi був квиток. А снiгу по колiна.
Ходжу на лижах майже як пiнгвiн.
Але вдесяте падаю з трамплiна.
Iдея фiкс — узяти цей трамплiн!

Вiн був крутий, вiн був гора горою,
Вiн був магнiт, котрий мене притяг.
I те, що зранку почалося грою,
Надвечiр стало справою життя.

Узять трамплiн! I з’iхати, як Сольвейг.
Як з крижаними крилами Iкар.
Для себе. Для снiгiв оцих. Для сосен.
Для того, аби страх не виникав.
… показать весь текст …

В моих глазах свою печаль переплыви.

Вже рiк старий за обрii пливе.
Уже й Новий стоiть на виднокрузi.
Хай у Новому буде все нове, —
старi лиш вина, iстини i друзi!