Как незавиден выбор УКРАИНСКИЙ.
Здесь у руля теперь Парашкин ПЕТЯ… лицемер…
Противен даже вид его ЦИНИЧНЫЙ, лживый, свинский…
Марионетка США… и ПРОПОВЕДНИК радикальных и кровавых мер…

Не оплакуй нi мрiй, нi згадок,
загуби своiм прикростям лiк…
Щастя треба — на всякий випадок.
Сили треба — на цiлий вiк.

Перевод:

Не оплакивай ни мечты, ни воспоминания,
потеряй своим горестям счёт.
Счастье нужно — на всякий случай.
Силы надо — на целый век.

А помните фразеологизм «последнее китайское предупреждение»?
«Украинский долг» будет лучшим фразеологизмом столетия… и не только для Росии по газу в прошлом и настоящем… но и для Европы в будущем…

Тост:
За шалене кохання, з неймовiрними пестощами, в карколомних позах i без наслiдкiв!

Я так сумую за тобoю
Ти не приходиш вже у сни…
У серцi тихою журбою
Застигли спогади весни…
Ти не кохав мене нiколи,
А я, немов би не своя
Чекала ночi, щоби знову
Зустрiтися з тобою в снах…
Я так сумую за тобою
Ти нiби й близький i чужий
У сни звала тебе з собою…
А ти до мене йти не хтiв…
Я вiдчувала теплий подих,
Обiйми нiжнi i мiцнi,
… показать весь текст …

Ти думаeш, що я забула?
Ти думаeш, я розлюбила?
Нi, я просто перестала лiтати
Обрiзала наживо крила…
Як ранiше, думки всi про тебе
I в сни ти так само приходиш…
Ти думаeш я розлюбила…
Час лiкуе… Все з часом вiдходить.
Душа моя рветься на волю,
Та розум уперто тримаe…
Не бути нам разом з тобою
Та серце цей факт не сприймаe…
Ти думаeш я розлюбила?
Не хочу почути твiй голос?
… показать весь текст …

— Внучок, ты чи пидрис?
— Сам ты чипидрис, диду.

А жiнка в свiт приходить для любовi!
Любити маму — поки ще мала.
Любити лялю — тiльки пiдросла.
А коли вперше стала на порiг —
Любити небо i м’який морiг,
Дiм батькiвський i квiти чорнобровi,
Бо жнка в свiт приходить для любовi.

Вона росте — росте ii любов,
Ростуть бажання i надii.
I от приходять роки молодii,
I по землi вона не йде — несеться,
I прислухаeться до свого серця,
Що в гулi мiст чи в шелестi дiбров
… показать весь текст …

Фантазiя! Ти сило чарiвна,
Що збудувала свiт в порожньому просторi,
Вложила почуття в байдужий промнь зорi,
Що будиш мертвих з вiчного iх сна,
Життя даеш холоднiй хвилi в морi!
Де ти, фантазiе, там радощi й весна.
Тебе вiтаючи, фантазiе ясна,
Пiдводимо чоло, похилене в горi.
Фантазiе, богине легкокрила,
Ти свiт злотистих мрiй для нас одкрила
I землю з ним веселкою з’днала.
Ти свiтове з’днала iз таемним…
Якби тебе людська душа не знала,
Було б життя, як темна нiч, сумним.

Ти не любиш мене i нiколи любити не будеш.
I заставить не в силах нiхто, знаю я, знаeш ти…
Та чому, аж до болю у серцi мурашки по шкiрi?
Що зробити менi, щоб забути тебе на завжди?
I немаe ненавистi, навiть натяку злостi,
Розумiю свiдомо — я не буду нiколи твоя.
Та чомусь пролiтають думки у тривозi…
За тобою сумую, сама не своя…
Я з тобою тепер вже ненавиджу ночi —
Ти приходиш до мене у кожному снi…
Закриваю своi я заплаканi очi,
А на серцi журба, пустота у душi…
Вiдпусти моe серце, зроби щось, благаю!
Дай забути про тебе, не йди менi знову у сни…
… показать весь текст …

Думки на вiдстанi… Серце до тебе…
Думаю, думаю… Що то даe?
Сни на пiв соннi, ночi безсонi…
Сниться… чи може поряд вже ти…
Думки на вiдстанi… Серце до тебе…
Любиш — не любиш… все це дарма.
Хтось менi скаже, хто я для тебе? -
Просто знайома… Знаю сама…
Просто забути. .що тобi з того?
Серце холодне тебе не болить…
Як менi бути? Просто забути…
От як би просто це можна зробить…
Думаю… Думаю… Може вже сниться
Вже я не знаю де сон, де буття.
… показать весь текст …

Життя як марафон —
Бiжиш, спiшиш i не встигаеш…
Робота, дiм, сiм’я i знов
Все навкруги, все повторюеш,
Для себе часу не знайшов.
Та зупинись… Куди? Для чого?
Чому весь час кудись бiжиш?
Тобi ще тридцять, ще встигаеш,
Ти зупинись хоча б на мить…
Подумай, навкруг роздивися,
Куди ти бiг, чому спiшив…
А може в повсякденнiм шумi
Ти щось важливе пропустив…

Сiра буденнiсь днiв повсякденних
Так хочеться сонця, весни i тепла
Чомусь з сивим смутком подивлюсь у небо,
А там тiльки хмари i сонця нема
Думки пропливають одна за одною…
Робота, турботи, i часу нема
Чомусь спiшимо i не бачим довкола
Що щастя десь поряд, отут. у ногах…
Так хочеться просто людськоi турботи
Уваги побiльше i слiв теплоти…
I днi так проходять вiвторок, субота,
Живемо, не бачим довкола краси.
Жорстокi обставини знов нагадають
Цю iстину я в головi прокручу
… показать весь текст …

Минуло літо і холодні роси
Сльозинками спадають сумовито
І жовті коси розпустила осінь,
І шаленіє в падолисті вітер.

А день іскриться вже не розмаїто,
Й немов туманом сповило світанки —
Не віриться, що віддзвеніло літо,
Садам лишивши теплоту рум’янку.

Калина зашарілася в намисті,
І яблука колишуться грайливо.
Є свій знадливий чар і в жовтім листі,
Бо осінь — дивна. Й трішечки журлива…

Я люблю такi лiтнi ночi
Я тодi все згадати хочу —
В небо дивлюсь, тодi до мене
Думки сходяться… Всi про тебе

Роздивляюсь я яснi зорi
Не щастить менi у любовi —
Доля нас розлучила з тобою
От такою чудною порою…

Тихо скрипне верба стара
I чому знову я одна?
Я згадаю знов про той час
Коли доля знайомила нас…
… показать весь текст …

Рiдна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,
I рушник вишиваний на щастя дала.
I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,
I рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвiте росяниста дорiжка,
I зеленi луги, й соловi’нi гаi,
I твоя незрадлива материнська ласкава усмiшка,
I засмученi очi хорошi твоi.
I твоя незрадлива материнська ласкава усмiшка,
I засмученi очi, блакитнi твоi.
… показать весь текст …

Так тихо в душi завиваe печаль
Але хочеться щось безумне творити…
У чашцi паруe ще гарячий чай…
Менi би думками десь в небо летiти…
Банальнi подii добавлять журби
I днiв повсякденний смуток не грie
А так би хотiлось послухать казки
Що хтось там i десь про тебе ще мрie…
Щоденно проходимо мимо подiй
Завжди спiшимо, почуття не шануeм
Та з часом збагнемо що щастя у тiм…
Що просто крiм себе нiкого не чуeм…

Кохання, вiрнсть — iстини одвчнi.
Створили iх iще до нас, давно.
А ми… Що ж ми? Лиш випадковi стрiчнi.
Яке гiрке, яке гiрке вино!

Гiрке.гiрке.гiркшого немае,
Мов кров уся просякнута вином,
Коли в нас в головi душа палае,
Стаеш ти перед серцем лиш рабом.

А треба пити. То хороший звичай.
Його створили теж для нас, давно…
За нашу зустрiч! За прощання наше!
Яке гiрке, яке гiрке вино!
… показать весь текст …

Ти так далеко i нiби близько,
Нiби як небо — високо й низько
Живу, чекаю у снах що ночi
Прийдеш — подивлюсь тобi у очi…
Дзвоню. Дiджингл менi спiваe…
Ваш абонент не вiдповiдаe…
Скупе словечко у есемесцi —
«Нема часу, звiльнюсь — напишу»
Чекаю знову, пишу на вайбер
У дiалогах часи минають…
Стандартнi фрази — немаe часу,
А почуття тим часом гаснуть…
Хiба так важко знайти хвилину
Щоб заспокоть близку людину…
… показать весь текст …

Пробач менi за те, що я була з тобою,
Пробач за те, що одного тебе люблю,
Пробач менi, що я кохання свое
Через вiки, роки, столiття пронесу.

Пробач за тi слова, що не сказала
Пробач, що мрiями про тебе я живу
Пробач, тодi одного я не знала —
Що я тебе уже не розлюблю…

Пробач, що я живу лише тобою,
Пробач, що далi житиму тобi…
Пробач, за сльози що лились рiкою
В самoтностi, в нiмi пiтьмi…
… показать весь текст …