Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, —
на сьогодні, на завтра, назавжди! — 
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти — окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.

С тобою познакомились случайно,
Найдя друг друга в недрах интернета
Знакомству рада я необычайно,
Судьбе спасибо говорю за это!
Не думала, что в жизни так бывает
И сайт тот был всего лишь развлеченьем
Казалось, в интернете обитают
Мужчины те, что не для отношений.
Как хорошо, что в этом ошибалась
Надежду не теряла и искала,
Ведь без любви я просто загибалась
И смысл жизни почти я потеряла.
Теперь все по-другому, все иначе,
Любимый человек рядом со мною,
… показать весь текст …