Ти сяєш наче квітка після ночі
Чаруючими барвами веселки.
Світ житиме лиш так, як ти захочеш…
З тобою він уже давно не впертий.
І дуже складно бути твоїм другом,
Я пам"ятаю запах тих парфумів.
Я пам"ятаю перший погляд й другий,
Жартуючи, ішли, а я все думав:
А що, як я тебе від всіх сховаю
Й кохатиму за будь — яких погод?
А що, як серце пісню відспіває
І заховається в безмежжі загород?