Ти сяєш наче квітка після ночі
Чаруючими барвами веселки.
Світ житиме лиш так, як ти захочеш…
З тобою він уже давно не впертий.
І дуже складно бути твоїм другом,
Я пам"ятаю запах тих парфумів.
Я пам"ятаю перший погляд й другий,
Жартуючи, ішли, а я все думав:
А що, як я тебе від всіх сховаю
Й кохатиму за будь - яких погод?
А що, як серце пісню відспіває
І заховається в безмежжі загород?
Та знай, моя, що я завжди з тобою
Й ти поруч завжди у моєму серці…
І будь - якою, чуєш, будь - якою
Порою ці слова не будуть стерті.
Привітна, тільки радісна й цікава,
Ти варта найдорожчого у світі.
Тебе пригадую, як п"ю солодку каву…
І, знаєш, спогади овіяні лиш світлим.