Шматочок щастя
У мовчанні зімкнулись вуста,
Але крик знову рветься на волю.
Моя чаша вже майже пуста,
Але гріх нарікати на долю.
Той напій, що дарує життя
Був солодким, гірким і пахучим.
Він приносив мені забуття,
Але був до нестями гнітючим.
Я пила, що було моїх сил
Потім чашу стискала з напастя.
Ну, а далі останній ковток
І шматочок розбитого щастя.