для рідної людинки…
«КЛАДОВИЩЕ»
Ці кладовища, тихі і смиренні
В них стільки душ тепер живе.
Проходжу мимо цих поселень
І десь, у сердці біль майне!
Є фотознімки на могилах,
Старих, дітей та молодих.
Дивлюся пильно їм у вічі,
Ніхто тепер їх не збагне.
Літає листя між хрестами,
Це вітер грається із ним,
Проходжу тихо між рядами,
Шукаю рідненьку свою,