Как мало тех с кем можно поделится тем, что на душе…

Не витрачай час на людину, яка не прагне провести
його з тобою. Не витрачайте життя своє на тих, хто вас не цінує, на тих, хто вас не любить і не чекає, на тих, хто без сумнівів вам зрадить, хто раптом піде на «новий поворот». Не витрачайте сліз своїх на тих, хто їх не бачить, на тих, кому ви просто не потрібні, на тих, хто, вибачившись, знову образить, хто бачить життя зі зворотного боку. Не витрачайте сил своїх на тих, хто вам не потрібен, на пил в очі і благородний понт, на тих, хто
дикими ревнощами застуджений, на тих, хто без розуму в себе закоханий. Не витрачайте слів своїх на тих, хто їх не чує, На дрібниці, не гідні образ, на тих, хто поруч з вами рівно дихає, чиє серце вашим болем не болить. Не витрачайте життя своє, вона не нескінченна. Цінуйте кожен вдих, момент і годину, Адже в цьому світі, нехай не бездоганному, є той, хто молить небо лише про вас!

Я скиталась, как отшельник, шла сама по пути.
Сколько бы не старалась, не могла свой уголок найти.

Вовсе не смешно, когда нету дома.
Я не в материальном смысле, не там где получу я лома.

Чувствую себя бродячей собакой.
Ибо чувствую себя такой.
Чувствую себя горбатой.
И мужланом, что без чувств, и не какой.

Возможно не стоит быть сейчас упрямой.
Ведь живу больная не одна.
Но стою пока одна, рядом с ямой.
… показать весь текст …