Допоки нас чекають наші мами,
і поки виглядають нас батьки.
Провідуйте, та не лише листами,
Хоч дорогі їм і скупі рядки.
Коли нежданно вдарять дзвони,
тоді на все знайдеться час.
Але ні сльози, ні вінок печалі,
ніщо не виправдає нас.
Допоки нас чекають наші мами,
і поки виглядають нас батьки.
Провідаймо і завжди пам*ятаймо,
що можем запізнитись назавжди!!!