Я за тебе молюсь, моя рiдная нене,
Хай на небi тебе Бог святий береже,
На землi менi важко в одинцi без тебе
I нIколи ця бIль в серцI не заживе.
Час минаe* в життI, не лIкуe* вIн рани,
I вiд спогадiв цих e* скорбота в грудях.
Дуже важко менi жити в свiтi без мами,
I немаe* кому, як рушник, стелить шлях.
«Ти пробач, що не так» — я тобi промовляю
I сльоза, мов кришталь, застигаe* в очах.
Вище хмар до зiрок з вуст молитва лунаe*,
Я долонi твоi* знов цiлую у снах.