Я не знаю, як назвати кохання наше,
Може б хтось назвав його невдалим?
Ти менi багато дарував ромашок —
Я ж на них нiколи не гадала
Я на них дивилась спалахненна, щаслива,
Я чомусь радiла кожнiй iх пелюстцi.
Вони чистi-чистi, мов весняна злива,
Бо вмивались росами цiлющими.
Вони пахли морем,
Вони пахли небом
Вони пахли щастям…
Потiм я дiзналась — ти пiшов до кращоi…
Я не знаю, як назвати кохання наше,
Може б хтось назвав його невдалим?
Ти менi багато дарував ромашок —
Я ж на них нiколи не гадала.
газета «Комсомольская правда», 70−80-е годы ХХ века.