Мені не треба більше слів,
думки усі мої - вода.
І я не хочу бачить снів,
в яких без тебе я.Одна.
Самотність душу розриває,
і серцю хочеться тепла.
Та знову все в мені ридає,
і хоче щоб пройшла гроза.
Гроза, що у душІ бунтує,
і мучить мене довгий час.
Та лиш тепло твоє відчує
із серця все зникає враз.
І у думках надія в'ється,
Ти — ліки від усіх недуг
і лиш тобою моє серце б'ється,
а я для тебе просто друг.
А може й менше, я не знаю,
а може ти мене й забув,
і память я свою стираю,
і ставлю на думки ТАБУ.
Та ось пройшов вже час
рік чи два, не памятаю
я вже не думаю про НАС
і не скажу вже що кохаю.
Не стало вже тих почуттів,
якими я цей час горіла.
Я зрозуміла що в житті
тобою вже перехворіла.