Немає краще почуття,
Чим почуття що звуть-кохання!
І, хай не буде каяття!
Воно одне, немов останнє!
Дзвенять всі струни у душі,
Як краплі ранньою весною.
І, розтікаються рікою
Тобі одній мої вірші!
Хоча давно пройшли роки
Моєї юності дзвінкої,
Та ніжним доторком руки
Мене ти маниш за собою!
Так хочеться забути все,
Минуле мовчки залишити
І все життя з тобою жити…
Куди б воно не понесе…