«На старих фотографiях всi молодi.
За роками людина сама себе кличе.
У зiницях печалi, як в чорнiй водi,
вiдбиваються люди, дерева, обличчя.
I стонадцятий снiг тi поля притрусив,
I уже прилетять не тi сам лелеки.
Бiля каси такий незворушний касир,
зафiксовану мить вибива, мов чеки.
Бiлi, бiлi обличчя у чорнiй водi,
неповторнi обличчя навiк зостаються.
На старих фотографях всi молодi.
На старих фотографiях мертвi смiються."