В розлогах широких прадавнiх гiр.
Височie твердиня — жертовний камiнь.
Це вдягла свiй священний убiр
Оселя могучих карпатських титанiв.
Це плем"я означене сильною вiрою.
Дiлами й звитягою славне було.
По першому зову, за честь i свободу
У битви за звуком трембiти iшло.
У гiр набираючись сили i мiцi.
Розiйшлись пiдкоряти далекi свiти.
Любов iх завжди загартована криця.
А вчинки - небес джерело, заповiт доброти.
Як прощався володар з життям i братами.
Вiн з небесного свiту голоси передав.
Щоб всi праведно жили, голiв не рубали.
Свого племенi славу крiзь вiки пронесли.
Можливо i зараз, просто з книги правiку.
Дiдо-велетень сивий, десь глибоко в горi.
Заповiти на долю, на славу велику.
Вичитуе тихо, щоб жили ми в добрi.
04.03 2013.