Україно, моя ти ненька люба!
Україно, моя ти ненька люба!
Все патрають тебе на шмаття…
Не зупинить тих нелюдів згуба.
Все це бачити сумно браття.
Знов недоля тебе спіткала,
Нема змоги розправити крила.
Стільки лиха ти вже подолала
Та терпіти ще довго мила…
Твої діти не мають поваги,
Ні любові, ні краплі сумління.